Ніколи не перестаю дивуватися людям і їх характеру. Сьогодні, на роботі підходить до мого прилавку чоловік, ну може років 35 не більше. Запитує, що ми тут продаємо, я йому все розповів, на що він свазав, що йому це все сміття не потрібне. Ну добре, кожного дня є такі люди. Але тут, через хвилин п'ть максимум він приходить з морозивком, банан чи диня, не знаю. І купує в мене змійку. Навіщо було тоді називати нашу продукцію сміттям. Чи йому стало від цього краще, що тепер він купує сміття, а не ігри? Ну я просто цього не розумію.